Що говорив Франко про університет Франка?

    ''Було це в 1875 році, коли я, зелений абітуріент з провінціального міста Дрогобича, яке не виділялось ні своїм духовним рівнем, ні світським товариством, ні взагалі як-небудь, прийшов до Львова в університет. Львівський університет не був тоді світочем у царстві духа; що більше, його можна було б порівняти з закладом для культури безплідності in spiritualibus [щодо інтелектуальності]. 

    Ще сьогодні беруть мене холодні дрижачки при згадці про педантичні, безглузді лекції Венцлевського, Черкавського, Огоновського, про тяжке пережовування мертвої книжкової вченості, про це рабське додержання друкованих зразків і словесних формул. Один з найздібніших учителів того часу Ф. Зрудловський мав звичку після того, як перейшов на пенсію, щоразу приходячи до нового товариства, рекомендуватися так: «Я є той Зрудловський, що протягом тридцяти літ забивав памороки молоді римським правом, а коли нарешті прояснилося мені в голові, то не мали мене за злочинця, а тільки за божевільного»...

 
    Психологія, філософія і педагогіка були в руках одного професора Євсебія Черкавського. Як депутатові лишалось йому мало часу для університету, а буваючи там, мав звичку читати страшним гробовим голосом з старих зошитів яке-небудь пусте верзіння, що не мало ні початку, ні кінця, – мабуть це був курс, який він розтягав не на семестр, а на ціле п’ятиліття.

    Я пристрастно прагнув знання, але одержав тільки мертвий крам, а його треба було проковтнути, якщо бажалося дістати цісарсько-королівську посаду. Студіювання ради хліба, а не науки – це було гасло тодішнього Львівського університету...

    Я розчарувався, відчув огиду і почав шукати знання поза університетом»